Фахова підготовка перекладачів в умовах міжкультурної комунікації

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей професійної підготовки перекладачів в умовах міжкультурної комунікації. Автори обґрунтовують доцільність при навчанні фахівців перекладацької діяльності в майбутньому враховувати правильність інтерпретації не лише конкретних слів і словосполучень, а й змісту кожного речення цілком у контексті загального сенсу матеріалу. У доробку наголошується на необхідності врахування специфіки перекладу, де в смисловому значенні різних культурних термінів обов'язково присутня відмінність, і фахово-підготовлений перекладач в більшості випадків повинен витлумачити сказане іншою мовою, уникнувши грубих помилок, неточностей та інтерпретації понять у протилежному значенні. Інтеграційні процеси, що охопили більшу частину людства, зумовили інтенсифікацію комунікацій, у тому числі в міжкультурній сфері. Водночас у статті зазначено, що щільність, інтенсивність та тривалість таких стосунків, які складаються між представниками різних культурних спільнот, значно зросли і продовжують збільшуватися з кожним роком. Автори стверджують, що поява такого діалогу зумовлює об'єктивну необхідність переоцінки контактів між різними соціокультурними спільнотами та їх власною культурною ідентичністю, які базуються на ідеях толерантності, адекватного сприйняття культурних відмінностей, які за цих обставин є необхідними передумовами для ефективних взаємин між культурами та взаєморозуміння між суб’єктами-носіями. За таких умов актуальність перекладу у світлі міжкультурної комунікації значно зростає. Автори наголошують, що, розглядаючи питання перекладу, надзвичайно важливим є розуміння, що спілкування – це різновид взаємодії між індивідами, за умов якого особи, що спілкуються між собою, виступають як суб’єкти культури, представники певної лінгвосоціокультурної спільноти, а переклад – це свого роду медіація, а отже, не лише засіб міжмовної, а й міжкультурної комунікації.