Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/10272
Назва: | До 80-річчя професора Я. С. Калакури та 55-річчя його науково-педагогічної діяльності |
Автори: | Великочий, Володимир Степанович Дерев'янко, Сергій Миронович Вичівський, Павло Павлович |
Ключові слова: | Калакура Я. С. методологія наукова школа концепція історія дослідження монографія |
Дата публікації: | 2018 |
Видавництво: | ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Великочий В. С., Дерев’янко С. М., Вичівський П. П. До 80-річчя професора Я. С. Калакури та 55-річчя його науково-педагогічної діяльності // Карпатський край. – 2018’ 1-2 (10-11). - С.276-284. |
Короткий огляд (реферат): | У статті висвітлено основні етапи життя і науково-педагогічної діяльності професора Ярослава Степановича Калакури. Проаналізовано основні наукові досягнення та напрацювання видатного історика. Розглянуто його особистий внесок у розвиток української історичної науки, зокрема, історіографії, джерелознавства, архівознавства. Підкреслено, що у новітніх студіях з історіографії Я.С. Калакура досліджує еволюцію історіографічної ситуації, провідні тенденції розвитку і нарощування історичних знань, починаючи з княжих часів і завершуючи внеском в інституалізацію української історіографії М. С. Грушевського та історіографічним доробком сучасних істориків. Важливе місце у цих працях посіли питання декомунізації української історіографії, її остаточного розриву з методологією партійно-класового і формаційного підходу до історії, утвердження цивілізаційного розуміння історіографічного процесу, позитивні наслідки антропологічного, культурного та інформаційного поворотів, які принципово змінили характер і методику пізнавальної діяльності істориків. Варті уваги розвідки Я. С. Калакури проблемно-тематичного характеру, діапазон яких достатньо широкий: це і питання історичної пам’яті, і взаємодії історика та влади, і Української революції, і голодомору в Україні, і української духовності та історіософії Тараса Шевченка, і українсько-турецьких взаємин козацької доби та ін. Автор загострив увагу на необхідності захисту історичної пам’яті України від кремлівської неоекспансії, відмежування від концепцій російських істориків великодержавницької орієнтації, активізації професійних дискусій, послідовного розвінчування домислів і спростування фальсифікацій української історії в російській історіографії, протидії спробам останньої нав’язувати світу спотворене уявлення про українську минувшину і сучасність. Ці проблеми набули особливої актуальності в контексті путінської агресії, анексії Криму і підтримки сепаратистських і терористичних сил на Донбасі. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/10272 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 1 №10-11 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
3759-Текст статті-7882-1-10-20200520.pdf | 397.38 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.