Лекція як методична константа у викладанні світової літератури

Abstract

Статтю присвячено дослідженню специфіки лекційної форми організації навчального процесу. Метою цієї статті є виявити основні методичні переваги лекції у процесі вивчення світової літератури в Університеті. Дослідницька методика.Для дослідження використаний системний підхід із застосуванням культурно-історичного та синергетичного методів. На основі наявного досвіду застосування лекційної форми вивчені найбільш перспективні її можливості в сучасному Університеті. Використані методи дослідження дали змогу проаналізувати окремі проблеми лекційного дискурсу, виокремити найбільш важливі аспекти трансформації лекції у процесі вивчення літератури. Результати.У статті розглянуто різні підходи до впровадження лекційної форми у навчальний процес Університету. Увагу зосереджено на основних перевагах лекції. Представлено детальний аналіз взаємозв’язків між методичними можливостями лекції та ключовими проблемами освітнього дискурсу. Досліджено різні форми оновлення лекції для цілісного та системного вивчення літератури. Наукова новизна.Попри свою значущість для здійснення результативного освітнього процесу лекційна форма продовжує викликати фахові дискусії. Стаття спрямована на формування розширеного підходу до оновлення змістової частини лекції з літератури та її культурологічного контексту. Практичне значення.Дана стаття може бути використана для подальшого вивчення проблеми становлення новітньої методики викладання літератури.Наукові результати дослідження можуть лягти в основу при підготовці предметних лекцій та методичних розробок із запропонованої теми.