Проблема звукової фактури літературного матеріалу у теоретичних рефлексіях Валер’яна Поліщука

Abstract

У статті аналізується роль, функція та еволюція поглядів В.Поліщука на значення звукового фактору літературного матеріалу. Дослідницька методика.Використано історико-генетичний та історико-функціональний методи. Результати.Показано, що Поліщук, розробляючи свою концепцію нової пролетарської поезії, враховує вплив ідеологічного аспекту, а також кореляцію між політикою, поезією та музикою. Поліщукове трактування музично-звукового оформлення поезії безпосередньо залежало від ідей конструктивізму, витоки яких можна прослідкувати від приблизно 1921 року, коли він сформулював ідею «динамізму». Упродовж 1920-х років Поліщукові погляди на музичний/вокальний аспект літератури залежали від різних параметрів, але в цілому відповідали його уявленням про літературу як про матеріальний потік слів, ідей, ритмів і звуків. Наукова новизна.Дискусія про мінор і мажор в літературі між В.Поліщуком та В.Елланом-Блакитним проаналізована у контексті теоретичної і естетичної позиції В.Поліщука. Практичне значення:стаття актуалізує історико-літературні та теоретико-літературні проблеми, пов’язані з вивченням пролетарського та авангардного літературного процесу в Україні на засадах академічного літературознавства.