Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/10004
Title: | Тексти Григорія Сковороди в контексті європейської емблематичної традиції |
Authors: | Солецький, Олександр Маркіянович |
Keywords: | емблематичні збірки емблема символ сигніфікація модифікація |
Issue Date: | 2017 |
Publisher: | Симфонія форте |
Citation: | Солецький О. М. Тексти Григорія Сковороди в контексті європейської емблематичної традиції // Султанівські читання: зб. статей. Івано-Франківськ, 2017. № 6. С. 43–52. |
Abstract: | Статтю присвячено дослідженню емблематичних типів сигніфікації у творчості Г.Сковороди, їх джерел та можливих варіантів запозичень. Метою цієї статті є виявлення, порівняння та інтерпретація емблематичних форм та схем з європейських збірників 16–18 століття і текстів Григорія Сковороди.Дослідницька методика. У дослідженні використано системний підхід із застосуванням культурно-історичного та генетичного методів. Автор опирається на наукову методику семіотики та структуралізму, використовує літературознавчу герменевтику. Це зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. На основі генетичного відстеження модифікацій символічних смислопред-ставлень у європейській літературі та культурі 16-18 століть, огляду емблематичних збірок висновуються семіотичні та структурні аналогії у текстах Г.Сковороди. Результати.У статті оглянуто історію досліджень «емблематичного» стилю Г.Сковороди, відзначено перших і найвпливовіших дослідників, чиї досягнення стали підставою для виокремлення актуальності визначеної проблеми. На основі порівняння малюнків із діалогу «Разговор, называемый Алфавіт, или Букварь Мира», окремих символів і емблематичних шаблонів з інших творів та європейських емблематичних збірок встановлено, що більшість емблематичних конструкцій Г.Сковороди запозичено, насамперед, з амстердамського видання «„Symbola et еmblemata selecta”, окремі є модифікованими варіантами з книг А.Альціато, Д. де ля Фея, Г.Енгель-граве, Д. де Сааведри Фахардо, які відновлено з пам’яті, або зі збільшених картин-репродукцій. У статті наголошується, що Г.Сковорода вільно інтерпретує емблематичні зразки, підлаштовуючи символічні схеми під власний смисловий виклад, творчо модифікує іконічно-конвенційні шаблони та вносить їх у нові контексти. Знакові візуально-образні «універсалії» Сковорода семантично координує за допомогою біблійного тексту, часто переплітає різноджерельні зображальні та вербальні контексти. Наукова новизна. У статті узагальнюються досягнення дослідників різних періодів, що вивчали вплив емблематики на творчість Г.Сковороди, а також закцентовано на своєрідності емблематичного стилю самовираження українського філософа.Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення присутності традицій європейської емблематичної літератури в українській культурі 16–18 століть, зокрема творчості Г.Сковороди. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу написання курсових та дипломних робіт. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/10004 |
Appears in Collections: | № 6 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2779-Article Text-5446-1-10-20200318.pdf | 750.87 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.